EMisto Дмитро Крепак: Для банківського сектору вкрай важливим є настрої українських клієнтів »» прес-реліз, новина, огляд

url:	www.kredobank.com.ua
phone:	(032) 298 95 37 (Гальчинський Віктор)

вул. Академіка Андрія Сахарова 78 , L'viv

Mo	Tu	We	Th	Fr	Sa	Su
9.00 - 18.00
daily, except for weekends and holidays

Published: 07.06.2013

description

price

press-release

Дмитро Крепак: Для банківського сектору вкрай важливим є настрої українських клієнтів
Tuesday, 12 February 2013
Інтерв’ю виданню «Зовнішньоекономічний кур'єр»

Чіткість позиції, розуміння напрямку розвитку банку, який очолює, а також відкритість у спілкуванні – ось три враження, які склались після розмови з Дмитром Крепаком, Головою правління ПАТ «Кредобанк».

Пане Дмитре, влітку Ви очолили «Кредобанк» – знану в Україні фінансову установу, з доброю репутацією. Що було вирішальним у прийнятті цього рішення?

Мене давно цікавили бренди «Кредобанк» і «PKO BP». Кредобанк – лідер банківської сфери у західному регіоні України. Свого часу я зустрівся з представниками акціонерів, членами Спостережної ради, членами правління тут у Львові. Стало зрозуміло, що команда банку – професіонали своєї справи, які вміють досягати результатів, а за банком стоїть один з найбільших банків Східної Європи. Окрім цього, при ухваленні рішення про місце роботи дуже важливо врахувати той факт, з ким будеш працювати. Мені дуже сподобалась команда. Люди талановиті, енергійні, знають конкретно, чого вони прагнуть досягти, як розвивати банк і де вони бачать Кредобанк через три роки. Для мене стала вирішальною наявність чіткої стратегії у польського акціонера щодо роботи в Україні. І головне – присутність людей, які можуть реалізувати цю стратегію.
Для прикладу, Кредобанк дуже швидкими темпами почав розвивати автокредитування. І я був вражений, що за півроку Кредобанк зміг зайняти лідерські позиції у цьому сегменті.

Вам імпонували певні готові стандарти, перенесені та напрацьовані польським досвідом?
Мені імпонують слова одного з керівників польського банку про те, що ми не будуємо копію PKO BP в Україні. Ми будуємо український банк, який має фінансову, методологічну підтримку з Польщі. Але, передусім, це український банк, який функціонує в українських реаліях для українських клієнтів, і, враховуючи їх потреби, розробляє і пропонує сучасні продукти та банківські технології.

Ви не дуже давно працюєте у Львові. Раніше Ви працювали в ПУМБі, Райффайзен Банку Аваль, 7 років прожили у США. Якою роботою займались у цей період?
Це було дворічне навчання у фінансовій бізнес-школі Вортон – одній з визнаних лідерів у сфері бізнес-освіти, де я отримав ступінь MBA. Згодом я 5 років працював у сфері енергетики у великій американській індустріальній компанії. Вирішив подивитись зсередини, як працюють корпоративні клієнти. Це була компанія, яка займалась енергетикою і газом. Особисто я вів проекти із залучення інвестицій на території, яку обслуговувала дана енергетична компанія. Разом з колегами ми співпрацювали з керівництвом штату та міста з метою відкрити нові підприємства на їх території. Ще раніше – в доамериканський період – я працював у фінансовій сфері. І серед завдань завжди було впровадження певних інновацій. Наприклад, на одній з попередніх посад керівника трансформаційного офісу до моїх обов’язків входила трансформація банку після його придбання іноземним інвестором. Це і ребрендинг, і перебудова системи фінансового управління та контролінгу, зміна продуктового ряду тощо. Якщо простіше – це було приведення суто українського банку до європейських і міжнародних стандартів. Згодом – працював у банку, де реалізовував великий проект, суть якого полягала у зміні стратегічної орієнтації: з корпоративного бізнесу – на роздрібний.
Для цього потрібно було змінити і ментальність працівників банку, зорієнтувати їх на цілком інший цільовий сегмент клієнтів. Зараз в Кредобанку теж відбуваються важливі зміни та впроваджуються інновації. Мене це надзвичайно цікавить і мотивує.

Тенденція банків з польськими інвестиціями – відкривати головний офіс у Львові, а не в Києві. Зі столиці складніше керувати?
У цій ситуації я бачу більше плюсів, аніж мінусів. Це простежується у нашій роботі з банківським регулятором (львівським управлінням НБУ – авт.). Для Кредобанку позитивним є той факт, що ми знаходимось під наглядом львівського управління Національного банку. У нас склались дуже добрі робочі стосунки з керівництвом та фахівцями цього управління. Мені особисто це нагадує аналогічний стиль співпраці контролюючих органів з фінансовими установами у Сполучених Штатах. Я бачу сприяння та підтримку з боку регулятора і відчуваю атмосферу здорової співпраці. Можливо, це залежить від особистих якостей фахівців, які працюють у місцевому управлінні НБУ, можливо, щось інше. Для прикладу, у столиці кількість банків значно більша, вища конкуренція і такої уваги там могло б і не бути.

А як відбувається співпраця з владою?
Добрі взаємовідносини були завжди. Наскільки мені відомо, місцеві органи влади з самого початку підтримували розвиток банку у Львові та у Львівській області. Кредобанк завжди активно кредитував бізнес на Львівщині, а це означає, що наша діяльність сприяє економічному розвитку регіону. Окрім цього, за роки незалежності наш банк залучив чи не найбільший обсяг іноземних інвестицій в економіку області. Тому ми можемо розраховувати на сприяння місцевої влади, оскільки виконуємо важливу роль в економічному житті регіону.

Міська влада неодноразово називала Львів центом ІТ-індустрії. На вашу думку, це місто заслуговує статий фінансовим центром, наприклад, Західної України?
Чому б і ні? Працюючи у м. Шарлот у Північній Кароліні, я бачив, як місто реалізовувало мету стати третім фінансовим центром після Нью-Йорка та Чикаго. За 10 років це їм вдалося, тому що офіси Bank of America та й інших банків сьогодні знаходяться саме там. Що для цього потрібно? Необхідно мати кваліфіковані кадри – це завдання № 1. За шість місяців роботи з впевненістю можу сказати, що у Львові такі кадри є. У місті працює Інститут банківської справи. Тут достатньо кваліфікованої молоді, яка хоче навчатись і працювати. Друге – це, все-таки, відношення регулятора. І знову маємо позитив – львівське управління НБУ відноситься по-партнерськи до усіх без винятку банків, які тут зареєстровані.
Не менш важливим моментом є також інфраструктура та телекомунікації, адже важливо мати належну ІТ-підтримку. Отож, маючи потужну ІТ-інфраструктуру, що надалі розвивається, я не бачу жодних проблем для розвитку в місті банківського сектора. Усі передумови для цього наявні. Львів має все необхідне, щоб стати фінансовим центром Західної України.

Як сприймають Кредобанк у інших регіонах країни?
Звичайно левова частка наших відділень та клієнтів знаходяться у Західній Україні. Це було і залишається частиною стратегії розвитку банку. Ми і надалі налаштовані утримувати лідерські позиції і навіть наростити свій потенціал у західному регіоні. Другою частиною стратегії є присутність Кредобанку в Києві та у найбільших містах України. Звичайно, я не можу сказати, що найближчим часом ми будемо присутні, наприклад, у кожному місті Харківської області, але у великих обласних центрах Східної України ми є. Люди нас там також знають, довіряють, і наша присутність буде поширюватись й у цих областях.

Яким, на Вашу думку, має бути ідеальний банківський працівник?
Ідеальний банківський працівник не відрізняється від будь-якого іншого ідеального працівника (посміхається). Різниця лише в тому, що працівнику банку клієнти довіряють свої гроші. Тому він однозначно повинен викликати більше довіри, бути організованим та значно уважнішим до цифр, адже в нашій справі будь-які помилки коштують дорого, особливо, якщо це впливає на довіру до самого банку.

Ви «живете тим», що відбувається на українській політичній арені?
Звичайно. Для мене головним індикатором того, що відбувається в країні, є настрої наших клієнтів. Від цього залежить те, як буде розвиватись банківський сектор. Як люди відносяться, скажімо, до курсу гривні: очікують девальвації, чи вірять у здатність Національного банку зберегти стабільність. Від цього залежить, чи будуть вони нести свої заощадження на депозити у гривні. Якщо девальваційні очікування зростають – тоді ситуація у банківському секторі може бути складною. Зараз банки змушені залучати гривневі депозити під дуже високі ставки. Відповідно, банки повинні видавати кредити під ще вищі відсотки, щоб покрити витрати. А це стримує розвиток реального сектору економіки. Отож, не буду оригінальним, але скажу, що наш клієнт – наш працедавець. Звичайно, є ще й міжнародна кон’юнктура, експортно-імпортні операції, але я вважаю, що для банківського сектора вкрай важливими є настрої українських клієнтів.

Наскільки активно вкладають свої кошти на депозити іноземці?
Насправді це не дуже актуально для банків, оскільки йдеться про депозити в іноземній валюті. Банки мають обмежене коло можливостей видавати кредити у валюті. Наприклад,
ми не можемо кредитувати у валюті фізичних осіб. Такий вид кредитів ми надаємо лише підприємцям, які мають експортну виручку. Тому обмаль можливостей якось задіяти ці кошти з точки зору ефективного розміщення та отримання доходів. Для банку валютний депозит – це витрати, якщо його не перекриває кредит, на таку ж суму. А сьогодні, на жаль, можливості видавати кредити в іноземній валюті дуже обмежені.

Як Голова Правління, Ви координуєте роботу всього банку, куруєте питання стратегічного планування та управління персоналом. Що буде пріоритетним у роботі Кредобанку в новому році? Які напрямки роботи плануєте розвивати першочергово з огляду на економічну ситуацію в регіоні та країні загалом?
Пріоритетним, згідно стратегії розвитку банку, на найближчий період є роздрібний бізнес, тобто робота з фізичними особами, а також з сектором малих та середніх підприємств. Це вимагає належної якості, швидкості та зручності обслуговування клієнтів, а також конкурентних продуктів. Головне – це час, зручність, ціна. Ми прагнемо, аби наші продукти мали баланс за цими трьома категоріями. Не плануємо бути найдешевшим банком, проте хочемо надавати якісні послуги за привабливою ціною.

При Львівській торгово-промисловій палаті працює комітет з промислового розвитку та інновацій. Чи вважає КРЕДОБАНК перспективним кредитування інноваційних проектів?
Сьогодні питання про вихід банків на ринок венчурних інвестицій – не піднімається. Це специфічний ринок. Ймовірність втрати інвестованих коштів у таких проектах є дуже значна. Навіть у США, з-поміж 100% підприємств, які починають працювати за венчурними інвестиціями, до трьохрічного ювілею своєї діяльності доживає лише 10%. Банки не можуть так ризикувати коштами своїх вкладників.
Кредитні продукти Кредобанку передбачають, що підприємство-позичальник вже має певний досвід роботи та сформовану клієнтську базу. Ми не кредитуємо початківців бізнесу, але якщо є потреба у фінансуванні придбання конкретних об’єктів для використання у бізнесі (автомобіль, торгове приміщення), то існують варіанти надання таких кредитів.

Що порадите тим, хто хоче досягти успіху у бізнесі?
Якщо є бажання досягти успіху в Україні, на мою думку, необхідно розвивати бізнес, думаючи та плануючи на перспективу хоча б 1-2 років. На жаль, переважна більшість підприємців досить часто орієнтується лише на сьогоднішній день. Інколи складається враження, що для них завтра – не існує. Як людина, споживач, намагаюсь у повсякденному житті співпрацювати з тими, хто думає принаймні про завтрашній день і не намагається “відкусити” все й одразу. Зазвичай, це ті люди, які усвідомлюють, що має бути розумне співвідношення якості і ціни.
Але таких людей в українському бізнесі, на жаль, ще небагато. І тому ті, хто розуміє, що здобуття нового клієнта сьогодні коштує втричі дорожче, ніж утримання існуючого – будуть в нашій країні на коні. З особистого досвіду можу сказати, що таких бізнесменів наразі у нас все ще меншість. І тому моя рекомендація проста: відноситись до клієнтів із розумінням того, що завтра існує, що воно обов’язково буде!
Дякую.

Розмовляв Юрій Булик

become the moderator of the object add price add press release

Report about an error