emisto Kiev
-

напр. ресторан

напр. саксаганского
Пошук :
-
 
- rss_ico
Дмитро Крепак: Для банківського сектору вкрай важливим є настрої українських клієнтів
 
-
ПАТ "Кредобанк"
url: www.kredobank.com.ua
телефон: (032) 298 95 37 (Гальчинський Віктор)
ул. Академика Андрея Сахарова 78 , Львів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
9:00 - 18:00
щоденно, крім вихідних та свят

Інформація опублікована: 07.06.2013


Дмитро Крепак: Для банківського сектору вкрай важливим є настрої українських клієнтів
12 лютого 2013 р.
Інтерв’ю виданню «Зовнішньоекономічний кур'єр»

Чіткість позиції, розуміння напрямку розвитку банку, який очолює, а також відкритість у спілкуванні – ось три враження, які склались після розмови з Дмитром Крепаком, Головою правління ПАТ «Кредобанк».

Пане Дмитре, влітку Ви очолили «Кредобанк» – знану в Україні фінансову установу, з доброю репутацією. Що було вирішальним у прийнятті цього рішення?

Мене давно цікавили бренди «Кредобанк» і «PKO BP». Кредобанк – лідер банківської сфери у західному регіоні України. Свого часу я зустрівся з представниками акціонерів, членами Спостережної ради, членами правління тут у Львові. Стало зрозуміло, що команда банку – професіонали своєї справи, які вміють досягати результатів, а за банком стоїть один з найбільших банків Східної Європи. Окрім цього, при ухваленні рішення про місце роботи дуже важливо врахувати той факт, з ким будеш працювати. Мені дуже сподобалась команда. Люди талановиті, енергійні, знають конкретно, чого вони прагнуть досягти, як розвивати банк і де вони бачать Кредобанк через три роки. Для мене стала вирішальною наявність чіткої стратегії у польського акціонера щодо роботи в Україні. І головне – присутність людей, які можуть реалізувати цю стратегію.
Для прикладу, Кредобанк дуже швидкими темпами почав розвивати автокредитування. І я був вражений, що за півроку Кредобанк зміг зайняти лідерські позиції у цьому сегменті.

Вам імпонували певні готові стандарти, перенесені та напрацьовані польським досвідом?
Мені імпонують слова одного з керівників польського банку про те, що ми не будуємо копію PKO BP в Україні. Ми будуємо український банк, який має фінансову, методологічну підтримку з Польщі. Але, передусім, це український банк, який функціонує в українських реаліях для українських клієнтів, і, враховуючи їх потреби, розробляє і пропонує сучасні продукти та банківські технології.

Ви не дуже давно працюєте у Львові. Раніше Ви працювали в ПУМБі, Райффайзен Банку Аваль, 7 років прожили у США. Якою роботою займались у цей період?
Це було дворічне навчання у фінансовій бізнес-школі Вортон – одній з визнаних лідерів у сфері бізнес-освіти, де я отримав ступінь MBA. Згодом я 5 років працював у сфері енергетики у великій американській індустріальній компанії. Вирішив подивитись зсередини, як працюють корпоративні клієнти. Це була компанія, яка займалась енергетикою і газом. Особисто я вів проекти із залучення інвестицій на території, яку обслуговувала дана енергетична компанія. Разом з колегами ми співпрацювали з керівництвом штату та міста з метою відкрити нові підприємства на їх території. Ще раніше – в доамериканський період – я працював у фінансовій сфері. І серед завдань завжди було впровадження певних інновацій. Наприклад, на одній з попередніх посад керівника трансформаційного офісу до моїх обов’язків входила трансформація банку після його придбання іноземним інвестором. Це і ребрендинг, і перебудова системи фінансового управління та контролінгу, зміна продуктового ряду тощо. Якщо простіше – це було приведення суто українського банку до європейських і міжнародних стандартів. Згодом – працював у банку, де реалізовував великий проект, суть якого полягала у зміні стратегічної орієнтації: з корпоративного бізнесу – на роздрібний.
Для цього потрібно було змінити і ментальність працівників банку, зорієнтувати їх на цілком інший цільовий сегмент клієнтів. Зараз в Кредобанку теж відбуваються важливі зміни та впроваджуються інновації. Мене це надзвичайно цікавить і мотивує.

Тенденція банків з польськими інвестиціями – відкривати головний офіс у Львові, а не в Києві. Зі столиці складніше керувати?
У цій ситуації я бачу більше плюсів, аніж мінусів. Це простежується у нашій роботі з банківським регулятором (львівським управлінням НБУ – авт.). Для Кредобанку позитивним є той факт, що ми знаходимось під наглядом львівського управління Національного банку. У нас склались дуже добрі робочі стосунки з керівництвом та фахівцями цього управління. Мені особисто це нагадує аналогічний стиль співпраці контролюючих органів з фінансовими установами у Сполучених Штатах. Я бачу сприяння та підтримку з боку регулятора і відчуваю атмосферу здорової співпраці. Можливо, це залежить від особистих якостей фахівців, які працюють у місцевому управлінні НБУ, можливо, щось інше. Для прикладу, у столиці кількість банків значно більша, вища конкуренція і такої уваги там могло б і не бути.

А як відбувається співпраця з владою?
Добрі взаємовідносини були завжди. Наскільки мені відомо, місцеві органи влади з самого початку підтримували розвиток банку у Львові та у Львівській області. Кредобанк завжди активно кредитував бізнес на Львівщині, а це означає, що наша діяльність сприяє економічному розвитку регіону. Окрім цього, за роки незалежності наш банк залучив чи не найбільший обсяг іноземних інвестицій в економіку області. Тому ми можемо розраховувати на сприяння місцевої влади, оскільки виконуємо важливу роль в економічному житті регіону.

Міська влада неодноразово називала Львів центом ІТ-індустрії. На вашу думку, це місто заслуговує статий фінансовим центром, наприклад, Західної України?
Чому б і ні? Працюючи у м. Шарлот у Північній Кароліні, я бачив, як місто реалізовувало мету стати третім фінансовим центром після Нью-Йорка та Чикаго. За 10 років це їм вдалося, тому що офіси Bank of America та й інших банків сьогодні знаходяться саме там. Що для цього потрібно? Необхідно мати кваліфіковані кадри – це завдання № 1. За шість місяців роботи з впевненістю можу сказати, що у Львові такі кадри є. У місті працює Інститут банківської справи. Тут достатньо кваліфікованої молоді, яка хоче навчатись і працювати. Друге – це, все-таки, відношення регулятора. І знову маємо позитив – львівське управління НБУ відноситься по-партнерськи до усіх без винятку банків, які тут зареєстровані.
Не менш важливим моментом є також інфраструктура та телекомунікації, адже важливо мати належну ІТ-підтримку. Отож, маючи потужну ІТ-інфраструктуру, що надалі розвивається, я не бачу жодних проблем для розвитку в місті банківського сектора. Усі передумови для цього наявні. Львів має все необхідне, щоб стати фінансовим центром Західної України.

Як сприймають Кредобанк у інших регіонах країни?
Звичайно левова частка наших відділень та клієнтів знаходяться у Західній Україні. Це було і залишається частиною стратегії розвитку банку. Ми і надалі налаштовані утримувати лідерські позиції і навіть наростити свій потенціал у західному регіоні. Другою частиною стратегії є присутність Кредобанку в Києві та у найбільших містах України. Звичайно, я не можу сказати, що найближчим часом ми будемо присутні, наприклад, у кожному місті Харківської області, але у великих обласних центрах Східної України ми є. Люди нас там також знають, довіряють, і наша присутність буде поширюватись й у цих областях.

Яким, на Вашу думку, має бути ідеальний банківський працівник?
Ідеальний банківський працівник не відрізняється від будь-якого іншого ідеального працівника (посміхається). Різниця лише в тому, що працівнику банку клієнти довіряють свої гроші. Тому він однозначно повинен викликати більше довіри, бути організованим та значно уважнішим до цифр, адже в нашій справі будь-які помилки коштують дорого, особливо, якщо це впливає на довіру до самого банку.

Ви «живете тим», що відбувається на українській політичній арені?
Звичайно. Для мене головним індикатором того, що відбувається в країні, є настрої наших клієнтів. Від цього залежить те, як буде розвиватись банківський сектор. Як люди відносяться, скажімо, до курсу гривні: очікують девальвації, чи вірять у здатність Національного банку зберегти стабільність. Від цього залежить, чи будуть вони нести свої заощадження на депозити у гривні. Якщо девальваційні очікування зростають – тоді ситуація у банківському секторі може бути складною. Зараз банки змушені залучати гривневі депозити під дуже високі ставки. Відповідно, банки повинні видавати кредити під ще вищі відсотки, щоб покрити витрати. А це стримує розвиток реального сектору економіки. Отож, не буду оригінальним, але скажу, що наш клієнт – наш працедавець. Звичайно, є ще й міжнародна кон’юнктура, експортно-імпортні операції, але я вважаю, що для банківського сектора вкрай важливими є настрої українських клієнтів.

Наскільки активно вкладають свої кошти на депозити іноземці?
Насправді це не дуже актуально для банків, оскільки йдеться про депозити в іноземній валюті. Банки мають обмежене коло можливостей видавати кредити у валюті. Наприклад,
ми не можемо кредитувати у валюті фізичних осіб. Такий вид кредитів ми надаємо лише підприємцям, які мають експортну виручку. Тому обмаль можливостей якось задіяти ці кошти з точки зору ефективного розміщення та отримання доходів. Для банку валютний депозит – це витрати, якщо його не перекриває кредит, на таку ж суму. А сьогодні, на жаль, можливості видавати кредити в іноземній валюті дуже обмежені.

Як Голова Правління, Ви координуєте роботу всього банку, куруєте питання стратегічного планування та управління персоналом. Що буде пріоритетним у роботі Кредобанку в новому році? Які напрямки роботи плануєте розвивати першочергово з огляду на економічну ситуацію в регіоні та країні загалом?
Пріоритетним, згідно стратегії розвитку банку, на найближчий період є роздрібний бізнес, тобто робота з фізичними особами, а також з сектором малих та середніх підприємств. Це вимагає належної якості, швидкості та зручності обслуговування клієнтів, а також конкурентних продуктів. Головне – це час, зручність, ціна. Ми прагнемо, аби наші продукти мали баланс за цими трьома категоріями. Не плануємо бути найдешевшим банком, проте хочемо надавати якісні послуги за привабливою ціною.

При Львівській торгово-промисловій палаті працює комітет з промислового розвитку та інновацій. Чи вважає КРЕДОБАНК перспективним кредитування інноваційних проектів?
Сьогодні питання про вихід банків на ринок венчурних інвестицій – не піднімається. Це специфічний ринок. Ймовірність втрати інвестованих коштів у таких проектах є дуже значна. Навіть у США, з-поміж 100% підприємств, які починають працювати за венчурними інвестиціями, до трьохрічного ювілею своєї діяльності доживає лише 10%. Банки не можуть так ризикувати коштами своїх вкладників.
Кредитні продукти Кредобанку передбачають, що підприємство-позичальник вже має певний досвід роботи та сформовану клієнтську базу. Ми не кредитуємо початківців бізнесу, але якщо є потреба у фінансуванні придбання конкретних об’єктів для використання у бізнесі (автомобіль, торгове приміщення), то існують варіанти надання таких кредитів.

Що порадите тим, хто хоче досягти успіху у бізнесі?
Якщо є бажання досягти успіху в Україні, на мою думку, необхідно розвивати бізнес, думаючи та плануючи на перспективу хоча б 1-2 років. На жаль, переважна більшість підприємців досить часто орієнтується лише на сьогоднішній день. Інколи складається враження, що для них завтра – не існує. Як людина, споживач, намагаюсь у повсякденному житті співпрацювати з тими, хто думає принаймні про завтрашній день і не намагається “відкусити” все й одразу. Зазвичай, це ті люди, які усвідомлюють, що має бути розумне співвідношення якості і ціни.
Але таких людей в українському бізнесі, на жаль, ще небагато. І тому ті, хто розуміє, що здобуття нового клієнта сьогодні коштує втричі дорожче, ніж утримання існуючого – будуть в нашій країні на коні. З особистого досвіду можу сказати, що таких бізнесменів наразі у нас все ще меншість. І тому моя рекомендація проста: відноситись до клієнтів із розумінням того, що завтра існує, що воно обов’язково буде!
Дякую.

Розмовляв Юрій Булик
стати модератором об'єкта додати прайс додати пресс-реліз



Якщо ви виявили неточність або помилку в даному матеріалі — виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це адміністратора сайту
   

   
 
© 2009-2019  Реклама на сайті Про проект Партнери Довідка

Version 0.4.3.2

Зворотній зв'язок
Угода на використання Співробітництво